БЕСПЛАТНАЯ БИБЛИОТЕКА РОССИИ

НАУЧНО-ПРАКТИЧЕСКИЕ КОНФЕРЕНЦИИ

<< ГЛАВНАЯ
АСТРОНОМИЯ
БЕЗОПАСНОСТЬ
БИОЛОГИЯ
ЗЕМЛЯ
ИНФОРМАТИКА
ИСКУССТВОВЕДЕНИЕ
ИСТОРИЯ
КУЛЬТУРОЛОГИЯ
МАШИНОСТРОЕНИЕ
МЕДИЦИНА
МЕТАЛЛУРГИЯ
МЕХАНИКА
ПЕДАГОГИКА
ПОЛИТИКА
ПРИБОРОСТРОЕНИЕ
ПРОДОВОЛЬСТВИЕ
ПСИХОЛОГИЯ
РАДИОТЕХНИКА
СЕЛЬСКОЕ ХОЗЯЙСТВО
СОЦИОЛОГИЯ
СТРОИТЕЛЬСТВО
ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ
ТРАНСПОРТ
ФАРМАЦЕВТИКА
ФИЗИКА
ФИЗИОЛОГИЯ
ФИЛОЛОГИЯ
ФИЛОСОФИЯ
ХИМИЯ
ЭКОНОМИКА
ЭЛЕКТРОТЕХНИКА
ЭНЕРГЕТИКА
ЮРИСПРУДЕНЦИЯ
ЯЗЫКОЗНАНИЕ
РАЗНОЕ
КОНТАКТЫ

загрузка...

Pages:     | 1 |   ...   | 32 | 33 ||

«ФОРМИРОВАНИЕ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ И СРЕДА ОБИТАНИЯ НА ТЕРРИТОРИИ УРБОЭКОСИСТЕМ Сборник материалов Всероссийской научной конференции с международным участием (27–28 сентября 2012 ...»

-- [ Страница 34 ] --

Масові форми роботи забезпечують вчасне інформування освітян про перспективи екологічної освіти, спонукають їх до творчої діяльності. Але ці окремі заходи набуватимуть більшої ефективності, якщо будуть підпорядковані загальній регіональній стратегії екологічного навчання, яка як стратегія локальних змін (на рівні навчального закладу), будує гнучку систему екологічної освіти за принципом мобільності та стратегію системних змін на рівні освітніх округів міст, районів, сутнісний зміст якої полягає в реалізації інноваційних ідей екологічного навчання за рахунок комплексного вирішення науково-методичних, кадрових, фінансових проблем.

Головними чинниками стратегії мають стати:

- формування розуміння необхідності реалізації концепції «зеленої» економіки в контексті збалансованого розвитку, що сприятиме подоланню бідності, створенню додаткових робочих місць, соціальному розвитку і поліпшенню стану довкілля;

- формування розуміння у суспільства єдиного шляху розвитку країни в напрямку екологізації економіки через впровадження енергозберігаючих, маловідходних, екологічно чистих технологій, глибокої переробки сировини і відходів як найважливіший напрям розв’язання екологічних проблем;

- створення національних організаційних механізмів та інституційної інфраструктури на базі провідних вищих навчальних закладів, громадських об’єднань, інформаційно-просвітницьких центрів;

- створення інформаційної бази методів педагогічної практики, проектної та дослідницької діяльності, електронних підручників, а також спеціалізованих порталів з екологічної освіти та освіти для збалансованого (сталого) розвитку;

- розроблення навчальних програм, підручників і навчальних посібників, методичного забезпечення з екологічної освіти та освіти для збалансованого (сталого) розвитку;

- розвиток наукових досліджень з питань екологічної освіти та освіти для збалансованого (сталого) розвитку, в тому числі шляхом формування та затвердження відповідної програми фундаментальних і прикладних досліджень із залученням установ НАН України, Академії педагогічних наук, науково-дослідних та освітніх закладів, вчителів і громадськості;

- сприяння виданню еколого-освітніх матеріалів, підручників і посібників зі збалансованого (сталого) розвитку, започаткування видавничої програми «Бібліотека екологічної думки» для видання праць вітчизняних і зарубіжних вчених, державних і громадських діячів з питань екологічної політики і збалансованого (сталого) розвитку;

- запровадження на національних каналах радіо і телебачення регулярних еколого-освітніх програм.

- задоволення потреб учнів та їх батьків на освітні послуги;

- відповідна фахова підготовка педагогічних кадрів.

Екологічна освіта – це організація диференційованого навчання, що передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів природничого циклу (біологія, географія, фізика, математика, хімія, системний аналіз, економіка, програмування, інформаційні технології тощо). Навчальний предмет „Екологія” вміщує у своєму змісті понад 100 наукових дисциплін, що утворюють сучасну екологічну науку, а отже, вирішити проблему розвитку шкільної екології, її оновлення, наближення до осібних інтересів учнів і покликана екологічна освіта. Відповідно до Концепції екологічного навчання [3], екологія повинна бути базовим загально-навчальний предметом – обов’язковим для вивчення всіма учнями в усіх профілях старшої школи.

Сьогодні перед екологією як шкільним предметом постає проблема: як вирішити протиріччя, що виникає між уявою учнів про екологію як предмет, перш за все, цікавий, що буде знайомити їх з різноманітністю природи Землі, її загадками, та реальним шкільним предметом, де вивчаються складні біологічні, фізичні, географічні, хімічні закономірності, системний аналіз, велика кількість спеціалізованої номенклатури, термінів, понять тощо. Вирішити цю проблему допоможе запровадження у загальноосвітніх навчальних закладах профільного навчання. Це дозволить розширити межі екології як предмета і допоможе розкрити учням ті сторони екологічної науки, які їх найбільше цікавлять, і які, як повітря, знадобляться в подальшому житті.

В останнє десятиліття в освітньому просторі Херсонської області, як і в країні в цілому, почали працювати ліцеї, гімназії, коледжі, в яких профільність утілюється на практиці. Проте профільне навчання не обмежується тільки цими закладами, воно стосується старшої школи загалом.

Таким чином, управління освіти і науки Херсонської області разом з відділами освіти та методичними службами міст (районів) і вищими закладами освіти зробили певний внесок з упровадження екологічного навчання, а саме:

- вчасно запропонували методичні рекомендації з організації навчального процесу в напрямку екологічної освіти;

- здійснюють підготовку педагогічних і керівних кадрів, керівників гуртків до роботи у профільних класах і групах;

- помітно посилили увагу до науково-методичних заходів із проблем екологічного навчання;

зацікавленими в якості екологічної освіти;

- створюють базові площадки й експериментальні майданчики з екологічного навчання;

- беруть активну участь у науково-практичних конференціях, семінарах із проблем екологічної освіти.

Прикладом співпраці партнерів, зацікавлених в екологічній освіті, зі школами міста та області є досвід спеціалістів Херсонського державного аграрного університету з фахівцями Херсонської академії неперервної освіти. На протязі останніх двох років викладачі екологічного відділення приймають активну участь в організації та проведенні обласних учнівських олімпіад з екології, проводять навчальні семінари для шкільних вчителів, активно співпрацюють при підготовці конкурсних робіт напрямку ”Екологія” Малої академії наук.

Засвоєні знання спонукають старшокласників до вирішення і розв’язання екологічних проблем, що набули у наш час значної гостроти.

Під час запровадження екологічного навчання важливо пам’ятати, що його основне завдання – не лише поглибити знання учнів, а й сформувати у дитини правильне екологічне мислення, сформувати новий погляд на все, що відбувається навколо, навчити аналізувати глобальні і регіональні проблеми сучасного світу. Час підкреслює важливість формування екологічної свідомості, нової системи цінностей, екологічної культури, розвитку екологічної освіти, яка стає основним засобом гармонізації взаємодії людини і природи.

1. Державна національна програма «Освіта». Україна ХХІ століття» – К.: Райдуга, 1994. – 62 с.

2. Про концепцію екологічної освіти в Україні. № 13/6-19 20.12. http://www.osvita.irpin.com/viddil/v5/d33.htm.

3. Концепція неперервної екологічної освіти та виховання в Україні // Інформаційний збірник міністерства освіти України. – 1995. №14. – С.4-5.

СОДЕРЖАНИЕ

РЕГИОНАЛЬНАЯ ГЕОЭКОЛОГИЯ

Алмашова В.С., Онищенко С.О. Воздействие использования молибдена, бора и препарата ризоторфин на содержание гумуса в почве после уборки гороха овощного

Асташин А.Е., Лисина Е.А. Ландшафтное районирование территории Спасского района Нижегородской области

Байтеряков О.З., Байтерякова Н.Ю. Особенности развития современного спелеологического туризма в Украине

Белик Е.В., Колесник В.О. Концепция устойчивого развития как оптимальное решение регионального функционирования

Каминов А.А. К вопросу о микробиологическом исследовании воздушной среды помещений института

Кроо К.С. Оценка ущерба памятникам природы Ишимского района... Лазоренко Т.В., Сесорова М.В., Маяковский Л.Э. Применение корреляционного анализа для оценки эффективности эндолимфатической терапии

Мельников С.А. Озеро Святое, как объект туристскорекреационного потенциала

Молодцева А.В. Туристско-рекреационный потенциал муниципалитета (на примере Заволжского района)

Овод А.А., Алпатова Е.А. Оценка экологической ситуации Люберецкого района Московской области

Рябов А.В, Никитина Т.М. Значение ЛЭП в жизни птиц

Сажнева Н.М., Арсененко И.А., Малашенко А.В. Факторы, влияющие на поддержание экологического баланса в экосистемах...... Стратичук Н.В. Повышение эффективности использования орошаемых земель на примере Херсонской области

Трофимец Л.Н., Паниди Е.А. Потоковое структурирование склоновой поверхности при изучении вторичного перераспределения цезия-137 чернобыльского происхождения............ Шептуховский М.В. Геологические памятники природы как пространственно-временная категория

Яковенко Н.В. Инвестиционные процессы в комплексном развитии депрессивного региона (Ивановская область)

Янчук Е.В. Влияние минерального состава питьевой воды на территории Новосибирской области на состояние здоровья.................. Дем’янова О.О., Пилипенко Ю.В., Шахман І.О. Оцінка екологiчного стану Херсонщини

Сажнєв М.Л., Колеснік В.О. Еколого-енергетичний баланс гармонiйного розвитку природи та суспiльства

Серганова Є.О. Особливостi видалення, зберiгання та переробки побутових i промислових вiдходiв, iх вплив на стан природних ресурсiв Мелiтопольського району

Boiko T.A. The lichens and lichenicolous fungi of the protected areas of Yelanets-Ingulsky region (Ukraine, Mykolaiv and Kirovohrad Regions)...

ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ГОРОДСКОЙ СРЕДЫ

Алпатова Е.А., Овод А.А. Значение зелёных насаждений в стабилизации экологической обстановки в мегаполисах

Бобров Е.А. Овражно-балочные комплексы г. Смоленска: история и современность (геоэкологический аспект)

Булинина Н.С. Экологическая оценка городской среды Нижнего Новгорода

Водорезов А.В., Комаров М.М., Кубенина, М.А., Шишов С.И., Усков В.А. Фортификации древних городов как рефугиумы редких видов биоты в бассейне реки Оки (в пределах Рязанской области).... Водорезов А.В., Комаров М.М., Шишов С.И., Усков В.А.

Геоморфологические особенности древних городищ в бассейне реки Оки в пределах Рязанской области

Василенко А.А. Проблемы обращения с твердыми бытовыми отходами в населенных пунктах, методы их решения

Дементьева О.И., Бойко П.М. Современные экологические проблемы питьевого водоснабжения на примере Херсонской урбоэкосистемы

Соболь О.М. Оценка популяционных характеристик Felis silvestris catus в условиях парковых систем Херсона

Сорокина Ц.В., Орловская Т.А., Левада О.М. Проблемы и основные направления развития малых и средних городов Украины. Шилов М.П. Концепция экологического подхода к благоустройству долины реки Уводи в городе Иванове

Шилов М.П. Иваново – город-сад: плюсы и минусы

Шилов М.П. Эколого-эстетическая оценка долины речки Шохонки в городе Плёсе

ГЕОИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ

В РЕГИОНАЛЬНЫХ ИССЛЕДОВАНИЯХ

Капусткина М.Ю. Сравнительный анализ морфологических структур клетки растений рода Betula и уровня транспортного загрязнения на территории г.о. Шуя

Марков Д.С. Геоинформационные технологии оценки биоклиматической составляющей комфортности условий проживания на территории Ивановской области

Сажнева Н.М., Сажнєв М.Л., Арсененко І.А. Стан мережевих технологiй в регiональних дослiдженнях

ЭКОЛОГИЧЕСКОЕ ОБРАЗОВАНИЕ И ВОСПИТАНИЕ

Волынкин О.В. Кругосветная трансарктическая историкогеографическая экспедиция «Путь Ориона»

Гинко В.И. Эксперимент в обучении экологии и безопасности жизнедеятельности

Емельянова Е.К., Никифорова Н.Г., Горошко Н.В., Андреева И.С. Некоторые особенности подготовки студентов НГМУ, обучающихся по специальности «Биоэкология»

Ермолаева П.О. «Я знаю только то, что ничего не знаю?» Уровень экологических знаний студенчества г. Казани

Май Куок Хань Экологическая культура студентов как составляющая часть их педагогического мастерства

Малькова И.Л. Компетенции выпускника-эколога: потребности современного рынка труда

Палкина А.О. Нравственное воспитание в курсе обучения географии в седьмом классе

Фан Чунг Киен Внешняя среда в процессе подготовки высококвалифицированных кадров во Вьетнаме

Шевченко И.А. Формирование экологической культуры личности в условиях модернизации образовательной системы

Яковенко Н.В., Городничева А.С. Дидактические принципы геоэкологического образования студентов в высшей школе для устойчивого развития в России

Андрійцьо А.Ю. Екологiчна культура суб’экта управлiння, ii сутнiсть та форми прояву

Боговін І.А. Аналіз професійного навчання та перепідготовки кваліфікованих кадрів на регіональному ринку праці (на прикладі Запорізької області)

Шахман І.О. Шляхи впровадження екологічної освіти

ФОРМИРОВАНИЕ

ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ

И СРЕДА ОБИТАНИЯ

НА ТЕРРИТОРИИ УРБОЭКОСИСТЕМ

Сборник материалов Всероссийской научной научной конференции Подписано к печати 28.09.2012 г. Формат 60х84 1/8.

Бумага ксероксная. Печать ризография. Гарнитура Таймс.



Pages:     | 1 |   ...   | 32 | 33 ||
 







 
© 2013 www.kon.libed.ru - «Бесплатная библиотека научно-практических конференций»