БЕСПЛАТНАЯ БИБЛИОТЕКА РОССИИ

НАУЧНО-ПРАКТИЧЕСКИЕ КОНФЕРЕНЦИИ

<< ГЛАВНАЯ
АСТРОНОМИЯ
БЕЗОПАСНОСТЬ
БИОЛОГИЯ
ЗЕМЛЯ
ИНФОРМАТИКА
ИСКУССТВОВЕДЕНИЕ
ИСТОРИЯ
КУЛЬТУРОЛОГИЯ
МАШИНОСТРОЕНИЕ
МЕДИЦИНА
МЕТАЛЛУРГИЯ
МЕХАНИКА
ПЕДАГОГИКА
ПОЛИТИКА
ПРИБОРОСТРОЕНИЕ
ПРОДОВОЛЬСТВИЕ
ПСИХОЛОГИЯ
РАДИОТЕХНИКА
СЕЛЬСКОЕ ХОЗЯЙСТВО
СОЦИОЛОГИЯ
СТРОИТЕЛЬСТВО
ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ
ТРАНСПОРТ
ФАРМАЦЕВТИКА
ФИЗИКА
ФИЗИОЛОГИЯ
ФИЛОЛОГИЯ
ФИЛОСОФИЯ
ХИМИЯ
ЭКОНОМИКА
ЭЛЕКТРОТЕХНИКА
ЭНЕРГЕТИКА
ЮРИСПРУДЕНЦИЯ
ЯЗЫКОЗНАНИЕ
РАЗНОЕ
КОНТАКТЫ

загрузка...

Pages:     | 1 |   ...   | 9 | 10 || 12 | 13 |   ...   | 34 |

«ФОРМИРОВАНИЕ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ И СРЕДА ОБИТАНИЯ НА ТЕРРИТОРИИ УРБОЭКОСИСТЕМ Сборник материалов Всероссийской научной конференции с международным участием (27–28 сентября 2012 ...»

-- [ Страница 11 ] --

Водночас із забрудненням підземних вод на екологічний стан міста негативно впливає накопичення твердих побутових і промислових відходів, що в значній мірі визначають санітарно-епідеміологічне благополуччя міста. З кожним роком кількість відходів збільшується, а ситуація з їх утилізацією залишається незадовільною. Майже всі полігони та звалища твердих відходів не відповідають екологічним вимогам, мають відкритий характер, не обваловані, значна частина побутового сміття розсіюється вітром на суміжні території.

Також залишається актуальним питання водовідведення стічних вод міста. Обладнання та мережі наднормативно зношені. Близько 35% забруднених стоків потрапляють у водойми внаслідок недостатнього очищення зворотних вод на очисних спорудах. Нестача у більшості населених пунктів централізованого водовідведення, низька якість очищення стічної води, незадовільний стан функціонуючих споруд є основними серед причин скидання забруднених стоків у поверхневі водні об’єкти [1].

Критерієм ефективності водозахисних заходів є досягнення необхідних стандартів якості природних вод в місцях водокористування.

В окремих випадках критерієм ефективності буде дотримання нормативних вимог до якості стічних вод, що скидаються. Потрібно прагнути отримати максимальну віддачу від водозахисних заходів на всіх стадіях: від їх проектування до наслідків експлуатації.

Проблема очищення стічних вод обумовлена недосконалістю та екологічною невідповідністю технологій сучасного виробництва тим вимогам, які висуває різко зростаюче навантаження на довкілля. Відставання технологій від світових стандартів викликане рядом причин:

відомою інерційністю виробництва, багатолітнім використанням розроблених технологічних систем, недостатністю фінансування виробничих підприємств та наукових досліджень.

Найбільш стратегічно важливим є впорядкування системи водокористування, наслідки якого вже набули критичного характеру. Постійне перевищення водовідбору над затвердженими запасами, критичне навантаження на окремі свердловини та їх технічне зношування призводить до зниження якості підземних вод. Необхідно поступово зменшувати обсяги водозабору із водних об’єктів для сільського господарства та хімічної промисловості, ощадливо використовувати артезіанські води, впроваджувати системи доочистки питної води.

Вирішення проблеми поводження з твердими побутовими відходами можливо завдяки застосуванню технологій утилізації твердих побутових відходів, впровадження системи роздільного збору відходів та їх сортування, будівництва підприємства по переробці та утилізації відходів.

Для поліпшення екологічного стану Херсонщини потрібно провести технічне переоснащення виробничого комплексу на основі впровадження інноваційних проектів, енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів;

оптимізувати структури енергетичного сектору завдяки використанню енергетичних джерел з низьким рівнем викидів вуглецю, впровадження в життя використання сонячної енергії та енергії вітру, що актуально саме для Херсонської області;

сприяти розвитку екологічно безпечних видів транспорту.

1. Екологічний паспорт Херсонської області. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, 2012.

– 120 c. http://www.menr.gov.ua/content/category/65.

2. Стан підземних вод України, щорічник – Київ: Державна служба геології та надр України, Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України», 2012. – 129 с.

Сажнєв М.Л., Колеснік В.О.

Мелітопольський державний педагогічний університет

ЕКОЛОГО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ БАЛАНС

ГАРМОНIЙНОГО РОЗВИТКУ ПРИРОДИ ТА СУСПIЛЬСТВА

Максимальний вплив суспільства на природне середовище почався в ХХ сторіччі коли технології створили величезну силу що прямо або опосередковано впливала на всі оболонки Землі. Наприкінці ХХ сторіччя постало питання по формуванню техногенного суспільства яке б було в змозі існувати в гармонії з природою віддаючи їй стільки скільки забиралось для потреб власного існування, це сприяло виникненню теорії про коеволюцію природи та суспільства, про гармонійний розвиток природи та суспільства.

Але, в наш час неможливо створити коеволюційну міську інфраструктуру без стимулювання екологічних нововведень. Для цього функціонує багато міжнародних та вітчизняних законів та положень які врегульовують взаємодію суспільства та природи. Існування таких законів дозволяє забезпечувати необхідний рівень контролю за підпримствами та транспортом – основними забрудниками навколишнього середовища та спонукати виробників до впровадження більш екологічно безпечних технологій виробництва. А міжнародні положення створюють умови для розвитку країн які не мають великих промислових технологічних потужностей, а натомість природні багатства задовольняють розвиток підприємств в інших країнах – економічні санкції проти індустріально розвинутих країн (Кіотський протокол) для створення економічних стимулів для країн з малим промисловим потенціалом.

Розгляд природних та соціальних особливостей України наприкінці ХХ сторіччя демонстрував, що країна може залучати до свого економічного бюджету кошти за Оргузькою конвенцією як така що має малий вплив на природне середовище, який, проте, в останні роки суттєво збільшився, а промислові потужності які до цього часу були заморожені знов функціонують майже на повну потужність. Тому питання екологічної безпеки та гармонійного розвитку природи й суспільства знов набуло гостроти.

Зростання ролі й кількості побутових відходів знов ставить питання формування екологічно типу осель на майбутнє і підприємств по переробці цих відходів. Існує багато подібних підприємств у промислово-розвинутих країнах – зокрема Європі та США, де кількість сміття яке переробляється сягає 80%. Для цього необхідно створити ряд умов, зокрема, власне сформувати самі підприємства та спонукати населення до реструктуризації та викидання відходів лише в місцях призначених для цього, сортуруючи його за типами: харчові залишки, пластик, скло.

Не менш важливою є енергетична проблема. Відсоток використання нетрадиційних джерел енергії збільшується з кожним роком, разом з ним зростає ефективність виробництва енергії нетрадиційними електрогенеруючими установками та зменшується її собівартість, наближуючись до такої в традиційних установках. Втім перед країнами, які впроваджують ці технології стоїть широкий ряд проблем, що не дозволяють повністю відмовитись від електростанцій, які споживають тверде паливо, нафтопродукти та газ для виробництва енергії та опалення житлових й промислових приміщень. Вирішення цих проблем – це питання часу, втім для подолання енергетичної кризи, яка наближаться в майбутньому, потрібно збільшувати увагу дослідників в цьому напрямку та виробляти новітні види палива для транспорту, який використовується для перевезення вантажів та пасажирів.

Влади країн розробили ряд програм по переходу до використання нетрадиційних енергогенеруючих станцій та, що не менш важливо, по переходу на споживання нових джерел енергії для транспорту. Для масового транспорту США та країни Європи планують застосовувати двигуни що працюють на спиртах, які отримуються переробкою біологічних відходів, на сонячній енергії, на водневих двигунах, які вже на наш час досягли еквівалентних з бензиново-керосиновими потужностями та відповідного ступеня безпеки використання. Втім основною причиною створення водневих двигунів є збереження сучасної транспортної інфраструктури. Електродвигуни мають набагато більший потенціал, але потребують деяких змін.

Уряд України також намагається віднайти шляхи переходу до альтернативних джерел енергії. Найбільших успіхів досягнуто на території АР Крим, що пов‘язано з її енергодефіцитним станом, наявністю більшості енергетичних джерел, що можуть використовуватись як нетрадиційні при виробництві електроенергії, існує емпіричний та практичний досвід використання сонячних електростанцій, вітряних та геотермальних станцій, станцій на біологічних видах палива тощо.

Втім для вирішення всього спектру проблем енергоспоживання на Україні необхідна, насамперед, переоцінка пріоритетів і прийняття нетрадиційних і ефективних заходів для перебудови паливноенергетичного господарства України в цілому в напрямку більш ощадливого використання його головного надбання – паливноенергетичних ресурсів. Енергетична політика повинна відповідати сучасним вимогам: бути соціально значимою і орієнтуватися на підвищення життєвого рівня населення. Зниження енергоємності вітчизняної продукції є найважливішою умовою забезпечення енергетичної безпеки України.

Основна частина технологічних розробок повинна бути спрямована на модернізацію та оптимізацію технологічних процесів з метою зменшення енергетичних та економічних витрат на одиницю продукції, яка випускається, зниження втрат теплової та електричної енергії й економії органічного палива на теплоджерелах. Однак, це гальмується специфікою патентного законодавства, яке веде до того, що енергетичні та транспортні корпорації не лише дотримуються старих технологій, а й не мають можливостей конкурувати, або навіть збільшити прибутки на базі екологічно неефективних та застарілих технологічних рішень.

Серганова Є.О.

Мелітопольський державний педагогічний університет

ОСОБЛИВОСТI ВИДАЛЕННЯ, ЗБЕРIГАННЯ ТА ПЕРЕРОБКИ

ПОБУТОВИХ I ПРОМИСЛОВИХ ВIДХОДIВ,

IХ ВПЛИВ НА СТАН ПРИРОДНИХ РЕСУРСIВ

МЕЛIТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ

Актуальність теми дослідження. Відходи є одним з найбільш вагомих факторів забруднення навколишнього середовища і негативного впливу на всі компоненти довкілля. Інфільтрація від захоронених відходів на полігонах, пилоутворення в процесі їх розміщення, вітрова та водна ерозії, інші фактори міграції токсичних речовин приводять до забруднення підземних та поверхневих вод, атмосферного повітря, земельних ресурсів, ведуть до зменшення придатних для використання сільськогосподарських угідь та сільськогосподарського виробництва.

Існуючий розрив між накопиченням ТПВ і рівнем їх утилізації, знешкодження та видалення, загрожує не тільки поглибленням екологічної кризи, але й загостренням соціально-економічної ситуації в цілому [4].

Висока концентрація промислового і сільськогосподарського виробництва на території Мелітопольського району створили величезне навантаження на біосферу. На території району утворилась величезна кількість твердих побутових відходів (ТПВ) і обсяги їх невпинно зростають. В результаті чого можна констатувати, що ця проблема є однією з найгостріших в регіоні.

Існують певні особливості зберігання твердих побутових відходів на території Мелітопольського району. За відсутності альтернативних методів їх утилізації, окрім вивезення та накопичення на спеціалізованих полігонах і випливають основні проблеми, вирішення яких на даний час є найбільш актуальним, а саме: відсутність дійової системи централізованого збору та видалення сміття в населених пунктах району;

невідповідність проектно-технічним вимогам існуючих полігонів твердих побутових відходів;

виникнення стихійних несанкціонованих смітників тощо[1].

У зв’язку з цим була визначена мета роботи – дослідити особливості видалення, зберігання та переробки побутових і промислових відходів, їх вплив на стан природних ресурсів Мелітопольського району.

Результати дослідження.

На території Мелітопольського району зареєстровано 19 полігонів твердих побутових відходів, які займають близько 50 га земель.

Ними користуються 67 населених пунктів, де мешкає майже 56 тис.

чоловік.

Послуги зі збору та видалення сміття надані лише 7 селам, решта населення вивозить його самостійно, часто створюючи стихійні звалища.

Причинами створення стихійних смітників є бідність більшої частини місцевого населення і неможливість сплати комунальних платежів у повному обсязі на тлі слабкості державної влади, безвідповідальність населення.

Накопичення відходів у Мелітопольському районі відбувалося стрибкоподібно. Це вказує на те, що спалахи і падіння їх утворення в окремі роки, можна пов'язати з факторами соціально-економічного, демографічного, культурного та іншого характеру походження.

При розробці планів економічного розвитку Мелітопольського району, за радянських часів, було передбачено будівництво нових полігонів для видалення твердих відходів, але воно не було впроваджено до кінця.

На даний час найбільш навантаженими серед існуючих полігонів твердих відходів є міський та полігон в смт. Мирне.

Структура відходів, які накопичуються на полігонах Мелітопольського району, демонструє: найбільший відсоток припадає на утворення харчових залишків, паперу та пластику. Легальна переробка цих компонентів, а особливо пластику, майже відсутня. Їх цінність як вторинної сировини необмежена, тому при розумному господарювання це і прибуток для країни, а також і чисте середовище для людей.

Невідповідність технічним і санітарно-гігієнічним вимогам більшості з полігонів району та відсутність контролю за компонентним складом сміття, яке на них вивозиться, автоматично обумовлює їх негативний вплив на всі компоненти довкілля, і як результат, на здоров'я місцевого населення.

Ефективне вирішення питань, пов’язаних з ліквідацією чи обмеженням негативного впливу твердих побутових відходів на навколишнє середовище та здоров'я людей, можливе тільки на основі заходів, які враховують сучасний стан економіки, перспективи соціальноекономічного розвитку району, рівня інформованості населення, його культурних та етичних міркувань.

В Мелітопольському районі ведеться певна робота щодо скорочення негативного впливу звалищ на довкілля. Серед них: створення депутатської групи та вчених міста, яка розробляє заходи щодо реалізації Кіотського протоколу. Велике значення в боротьбі зі сміттям має співпраця з австрійськими організаціями, які разом з вітчизняними науковцями розробили проект «Україна – Австрія» спрямований на будівництво сміттєпреробного комплексу. Також, активно розробляються обласні та районі екологічні Програми поводження з відходами [3].

В даній роботі було проведене комплексне дослідження ситуації, яка склалася у сфері поводження з твердими побутовими відходами у Мелітопольському районі, а саме: особливість створення смітників;

залежність об’ємів утворення відходів від розвитку промислового виробництва, будівництва та росту населення;

нормативно-правове регулювання поводження з відходами;

динаміка накопичення сміття;

вплив на навколишнє природне середовище та здоров'я населення. На основі цього був показаний реальний стан справ щодо поводження з відходами в районі, розглянуті заходи, які застосовуються для поліпшення існуючої ситуації, а найголовніше – які заходи необхідно впровадити для зменшення кількості відходів, та мінімалізації їх впливу на довкілля.

1. Виговська Г.П., Міщенко В.С. Нормативно-правове врегулювання рециклінгу матеріалів и утилізація відходів // Проблемысбора, переработки и утилизацииотходов: Сб. науч. статей. – Одесса. – 2000.

2. Екологічні проблеми – побутові відходи // Новий день. – 2007. – грудня.

3. Екоосвітня програма та методичні рекомендації з пропаганди роздільного збору твердих побутових відходів в м. Мелітополі. – Мелітопольський державний педагогічний університет. – МДПУ, 2007. – 36 с.

4. Програма поводження з твердими побутовими відходами в Запорізькій області на 2008-2012 роки. – Запоріжжя, 2008.

5. Савицький В.М., Хільчевський В.К., Чунарьов О.В., Яцюк М.В. Відходи виробництва і споживання та їх вплив на ґрунти і природні води : Навчальний посібник / За ред. В.К. Хільчевського. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. – 152 с.

Boiko T.A.

THE LICHENS AND LICHENICOLOUS FUNGI OF THE PROh2>

TECTED AREAS OF YELANETS-INGULSKY REGION (UKRAINE,

MYKOLAIV AND KIROVOHRAD REGIONS)

Developing of the reserves and other types of the protected areas network is the optimum form of preserving the lichenobiota. Protected areas have the highest degree of biodiversity conservation, including lichens.



Pages:     | 1 |   ...   | 9 | 10 || 12 | 13 |   ...   | 34 |
 







 
© 2013 www.kon.libed.ru - «Бесплатная библиотека научно-практических конференций»